Він був колючий, вона була ніжна

Він був колючий, вона була ніжна. Йому б у гори, а їй до підніжжя. Вона все тонула, а він все згорав Її кликали зорі, а він спав. Його запах – весна, її запах – мінорний, Її колір червоний, а його – чорний. Він був би початок, вона була б край, Якби не зелений чай. Якби ніхто не вигадав ще книжок, Не було серіалів і казок, Якби не розмови, якби не минуле й коти, «Вона» була б я, а «він» був би ти. Але він був колючий, вона була ніжна, Він дістався до гір, а вона – до підніжжя, Їй муркочуть коти, його затишок – чай, Для когось – то Пекло, для когось – то Рай.
Автор: ProstoVilna 05.05.21 01:01
5   2  

Комментарии:

БеловаЛюда   05.05.21 08:26
Дуже гарні вірші !!! Ніжні і теплі! Миру і щастя Вам!!!
ProstoVilna   07.05.21 09:29
Дякую. Навзаєм :)

Комментировать могут только зарегистрированные пользователи.


Для того, чтобы опубликовать стихи, воспользуйтесь специальной формой.