Старенька лине думами в село

Прилетіла весна і проміння пряде на балконі, де старенька застигла, неначе зрослася зі склом, все вдивляється в даль і хустинку затисла в долоні, а думки, як птахи, повертають у рідне село. Там у неї в саду розцвітає замріяна вишня, а трава у дворі атакує самотній поріг... Це уперше вона зустрічати лелеку не вийшла, бо вже сила життя не тримає натомлених ніг. Ні на що не грішить - добрі діти і чемні онуки - гідний спадок лишає вона після себе Землі, та не вміє тримати без діла натружені руки і невидимі крихти усе витирає на склі. Поривається вдень стіни кахельні в кухні протерти, скатертину розправити, порох змести на столі... Молить Бога вночі, щоби тільки зимою не вмерти, бо копати могилу так тяжко у мерзлій землі...
Старенька лине думами в село
Автор: Любаша 15.11.16 06:37
2 2      0

Комментарии:

ИринaМирная   19.11.16 18:41
Я заплакала, когда прочитала... никогда и ничем мы не отплатим своим матерям ...Спасибо за чувство.
Любаша   19.11.16 18:58
А Вы понимаете украинский язык? Я очень рада этому. Спасибо.

Комментировать могут только зарегистрированные пользователи.


Для того, чтобы опубликовать стихи, воспользуйтесь специальной формой.