Ніченька йде ..

Сонячне коло гасне за полем, місяця ріжки маревом вкриті, носяться вітром над житнім морем розспіви пахаря в білій свиті ... Золото жита гріє долоні, зірки- голівки синіх волошок сонечку ясному гнуться в поклоні, поміж колоссям зелений горошок паростки в"є, обвиває цикорій, білі ромашки квітнуть медові, вітер гуляє свіжий, прозорий, гілочки низько припали вербові. Ніченька йде, загоряються зорі, все прохолодою вкрите навколо, рясно звисають сережки дубові, солодко пахне в саду матіола ...
Автор: Ася1979 21.01.19 19:58
8 3      0

Комментарии:

как на природе побыла ---- и горошек и ромашки и матиола-----хорошо!!!!!
21.01.19 20:25
солнечный круг угасает за полем месяца рожки тучками скрыты носит их ветром над хлебным полем пахаря песни в воздухе слЫшны!
21.01.19 20:32
все я правильно поняла?
21.01.19 20:34
Красиво!
21.01.19 21:06
Ася. стих замечательный! Валя, ты все правильно поняла!
21.01.19 21:08
Спасибо, всё правильно, это я так за летом скучаю
21.01.19 23:16

Комментировать могут только зарегистрированные пользователи.


Для того, чтобы опубликовать стихи, рассказы или другие произведения, воспользуйтесь специальной формой.