Ася1979 - публикации

***

Вечер ноября исписал все чернила день все короче
Читать полностью
19.11.19 21:51
8 3 4      0

***

Ш-ш-ша- шепот сосен, на липкой шляпке иголка, пахнет сыростью... *** Ветка сакуры касается крыши тясицу - ушли заботы *** В белом пленении... погасли огни рябин - отложен мольберт
Читать полностью
14.11.19 10:44
6 2 0      0
Плачет осень. Ветер носит листья ... Белый лист пустым измят в ладони, За окошком в грусти мглистой тонет Взгляд ее очей небесно - чистых ... Стали ночи вдруг совсем сырыми, О любви на том листе ни строчки, Вместо слова - точки, точки, точки, Мгла - туман, бурля, плывет над ними. Листья ветер носит, осень плачет, Воля - наше все, а доля - пристав, В нелюбви своей он был неистов - Тот роман и вовсе не был начат.
Читать полностью
07.11.19 23:28
14 7 3      0

***

Утро октября размывает силуэты белая завеса
Читать полностью
04.11.19 12:54
6 1 0      0
Озябшие комочки - воробьи под стрехами прячут клювики ...
Читать полностью
04.11.19 12:54
5 1 0      0
Алое пятно в ветвях утонуло в белой дымке позднее яблоко
Читать полностью
27.10.19 14:56
3 1 0      0
Низько - низько видно ледь рожеве вушко - Зранку в небі, ніби в печі, місяць мліє, Вдень його рум'яні щічки сонце гріє, З хмар м'який швиденько тане щит - подушка- Сирна вже вночі пухка висить ватрушка. Валко крізь моря сузір'їв йде - прямує, Котить боком тулуб через весь екватор, Там кошлатий хвіст лишив болід - руйнатор, Коло ледь дійшов - зоря німа квітує, Все, руденький обрій - ранок знов крокує.
Читать полностью
23.10.19 20:29
7 1 2      0
Січе міленька гжичка жовто - бурий лист, Густий туман простягся в гору від землі - Собою криє все навколо - має хист, Ховає граб верхівку крони в сірій млі ... Мала крижинка - гла сідає на вікно, Зелений килим літа топче білий гість - Зима іде й встилає геть нове рядно, Пейзаж осінній мокра сльота ласо їсть. Гжичка - дуже дрібний дощ Сльота - сніг з дощем
Читать полностью
08.10.19 14:39
6 4 3      0
Опівніч, темно, за віконцем шурхіт, І десь неначе близько тихий схлюпіт ... На двір вляглось рядно - сухі листочки, По ним легенькі ніби чути крочки ... То дощик дрібний по землі гуляє, Раптово мряка хід в рази вчащає ... Рясніше вмить стають її краплинки - Осіннє небо чисті ллє сльозинки ...
Читать полностью
29.09.19 19:54
10 6 0      0
На обрій синій стрічка - мла тонка лягає, Півсутінь вже, стоять порожні в стумі парки, Лілові стиглі з неба виснуть сливи - хмарки, Дерев верхів'я сизий дим густий сягає - Завзято м'ятні палять ніби ті цигарки. Мигтять надвечір часті зірки - білі айстри, Берізці пасма жовті осінь в кіски вткнула, Вона, біленька, лист впустила й аж зітхнула. Лягають на крило щиріших співів майстри - Шпаків у вирій літо до тепла гукнуло ... (Стума - півморок)
Читать полностью
16.09.19 21:41
10 6 0      0
Байрак вологий тоне в білій хмарі - димці, Серед кущів стоїть стрункий високий красень, Тоненькі віти ніжать чуб малій ялинці, Хизує листям ще зеленим легінь - ясен. Строката швидко осінь йде, минуло літо, Скидати листя ясен зовсім не бажає, Йому свої рожеві й досі сняться квіти, Жовтіти, певно, за потрібне не вважає ..
Читать полностью
09.09.19 21:30
9 5 0      0
На нозі росте зеленій жовте тім'я, варту поряд з ним несе прудка синичка, чорні часті краплі під ногою - сім'я - хилить сонях сонно повне кругле личко. Пестить синій обрій ніжно мла рожева, спить поміж сідих осик тонка вербичка, скоро рясно роси встелить ніч серпнева, тане швидко теплий тихий вечір - свічка.
Читать полностью
27.08.19 15:37
9 4 0      0
Деревья внемлют солнцу, стоя в ряд, Прохладой вздох осенний в сад проник, Примят слегка его цветной наряд, Прощаясь с летом он, грустя, поник ... Кусочек неба лег на бархат трав, Цикорий там высокий стебель вьет, Лучистый лик склонил, к земле припав - Глубокий цвет лазурный жадно пьет ...
Читать полностью
23.08.19 13:12
10 3 0      0
Витает в синем небе тонкий свист- Колышет плавно ветер кроны - ветки, Роняет тихо липа жёлтый лист - Идёт сентябрь, свои он ставит метки. Космеи грустно смотрит пышный куст, Теряет блеск смарагд - подвяли травы, Прохладней солнца взгляд, неярок, тускл, В лесу опёнок сел на пень корявый ...
Читать полностью
22.08.19 12:26
7 5 0      0
Несется звонкий частый стрекот - в траве цикада чешет ножку, вещает новость улья рокот - собрала пчёлка меда ложку. Висит луна златой копейкой, бежит барашек черной масти - укрыла ночь окрест цигейкой, природа вновь у сна во власти.
Читать полностью
20.08.19 22:46
8 4 0      0
Вляглися тіні, тиша. Темінь, небо ємне, Налив іще із ранку дощ брудні калюжі, Тополі лиш шепочуть щось своє, таємне, Спинився час. Камін чорніє, він байдужий Колише протяг на вікні бліду фіранку, До долу вогкість у кімнату по стіні сповзає, Густа імла нещадно з ночі і до ранку Крихкий повненький місяць по шматку з'їдає... Ціпний лохматий пес натужно тоскно виє, Легкі в повітрі чую часті спішні кроки - Світанок вже руденький небо ніжно криє, Аліють у пітьмі, нарешті, сонця ясні щоки.
Читать полностью
20.08.19 15:12
6 5 0      0
Малятко позіхає, озирається на кінчику чорнильного крила, Виблискує, мигтить ...остерігається - прорізалось проміннячко - стріла, Округою стелитиметься вранішній легкою поволокою серпанок, Відходитиме ніч, ось - ось світатиме ... . шаріється... зароджується ранок ...
Читать полностью
18.08.19 17:30
5 4 0      0
Схилив у лісі віти сумно явір, Вмикає місяць жовте мляве світло, Строкатий не співає в полі жайвір, Прибрав вже серпень у комору жито. Розлив на небо вечір сірий колір, Стікає до землі густа остуда, Осінній, мабудь, вдягне літо комір - Лягає сріблом на траві полуда.
Читать полностью
17.08.19 23:08
9 6 2      0
Колышет небо чёрствый белый диск луны, Коснулась тихо тень плеча - присела грусть, В словах нет смысла - сердцу уши не нужны, Слеза, мечась, дорожку на щеке нашла, и пусть. На небе ночь цветным рисует мелом сны, Тоскую по тебе и на себя слегка сержусь, Коснуться вновь нельзя счастливой той струны, Не думать о тебе сегодня вовсе не берусь ...
Читать полностью
16.08.19 01:16
8 5 0      0
Не унимет кудри крона - пляшет рьяно лист резной, ветер чешет гриву клена, гром бренчит стальной струной. Темень ленно тело стелет, эхом мчит гортанный стон, мгла завесой дали белит - слышен гулкий грохот, звон. Над землёй повисло гроно, туча брюха тащит суть - льет водица мерно, сонно, вдоволь сытя влагой путь.
Читать полностью
13.08.19 23:30
4 2 0      0

Топ авторов

  • 9911 32305
  • Браун 32195
  • Топаз 23727
  • БабаЛида 20599
  • ВАЛЕРИЙ 20323
  • Galina2015 17622
  • БеловаЛюда 16520
  • Нюрон 16409
  • 44accord 15747
  • АМаюра 15254