ніч обійми розгортає, вітер з березнем гомонить,
з-за дірявої завіси виглядає кругла щічка -
місяць з хвилі виринає - небо кіптява полонить,
за поріг перечепившись, дзюркочить-хлюпоче річка.
на пласку рівнину білу, тиждень як, відлига сіла,
підняли чуби з прогалин тогорічні бляклі трави,
швидко та безповоротньо покрив сніжний мряка з'їла,
і весняний перший подих значно живить тьмяні барви.
потяглися вгору язики чіпкі, прозорі й сиві,
загортати стали крони в тюрбани важкі, вологі,
загустів…
Читать полностью